- фігляр
- -ляра, ч. Ол.Той, хто любить жартувати, витівник, жартівник.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
фігляр — а/, ч., розм. 1) Акробат, фокусник, блазень. 2) перен. Кривляка, позер. || Пустун, витівник … Український тлумачний словник
фігляр — жартівник … Лемківський Словничок
фіглярка — и, розм. Жін. до фігляр … Український тлумачний словник
фіглярський — а, е, розм. Прикм. до фігляр. Фіглярські штуки. || Власт. фігляреві. Фіглярська витівка … Український тлумачний словник
фіглярувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Діяти, поводитися як фігляр (у 2 знач.); кривлятися, позувати … Український тлумачний словник
штукар — я/, ч., розм. 1) Той, хто спритно, уміло робить що небудь, вправний у чому небудь; трюкач. || Жартівник, забавник, пустун. 2) Те саме, що фігляр 1) … Український тлумачний словник
штукар — каря, ч. Пр. Фігляр, витівник … Словник лемківскої говірки